Граждонину УССР

Чому це ты чоло понурыв,
В глыбокы подумкы занурыв,
          Та й погляд в никуды здийняв.

Чи не тому, що розумиеш,
В чому, зизнавшись, аж зумлииш,
          Що не того ты так чекав.

Кому-то друже, зирки сяють?
Чию то долю освитляють?
          А тэ байдуже, бо не нам.

Не нам казалы обицянкы,
Не ридний земли выхованкы,
          Оманой льстылы батракам!


Рецензии